Презентація проекту з
курсу «Людина і світ» на тему:
«Молодіжні
субкультури»
Субкультура
– соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе
до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть
формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але
їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню
одним героєм. Наприклад, субкультура "толкієністів", які грають в
рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна найчастіше мають власні
клуби, а "поттеромани" (фанати Гаррі Поттера), як одна з наймолодших
субкультур, ще тільки формується, то її прихильники згуртовані тільки
віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг.
Кожен представник
чи носій субкультури приймає норми, цінності, картинусвіту, стиль життя та інше
– за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути,
які свідчать про приналежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон
(сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін. Наприклад, для хіпі було
характерне довге волосся, а для панків – вистрижена голова зі смужкою волосся
посередині, яка називається "ірокез". Чи от інша ілюстрація –
скінхеди своїм взуттям вважають тільки черевики фірми "Dr. Martins",
а байкери не визнають черевиків і воліють навіть влітку ходити в шкіряних
чоботях, і бажано з кованою підошвою.
Найчастіше
субкультури виникають довкола певного центру чи ініціатора, який проповідує
певні новації у сфері музичних стилів,Найчастіше субкультури виникають довкола
певного центру чи ініціатора, який проповідує певні новації у сфері музичних
стилів, способу життя, ставлення до якихось соціальних явищ. Ідейний центр
формує цілісну картину світу, ставлення до нього, випрацьовує спеціальні
тексти, які набувають статусу культових (або у когось запозичує ці тексти і
проголошує їх такими, що пасують до їхнього вчення, як було з роботами Карлоса
Кастанеди, які писалися ним зовсім не для хіпі, але які хіпі визнали за свої,
головно через те, що в них багато йшлося про вживання галюциногенних
речовин).Все вищенаведене є описом стандартної субкультури. Що ж стосується
молодіжних течій, у теоретичній частині вони практично нічим не відрізняються
від цього опису. Єдине, що учасниками молодіжних субкультур другої половини ХХ
ст. є в основному молодь, а не хтось інший. Підлітків у субкультурах приваблює
в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня
атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.Загалом
можна виділити 5 головних характеристик молодіжних субкультур другої половини
ХХ століття:
1. Специфічний
стиль життя і поведінки;
2. Наявність
власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних
соціальних категорій молоді;
3. Нонконформізм,
протиставлення себе решті суспільства;
4. Зовнішня
атрибутика, яка має символічне значення;
5. Ініціативний
центр, який генерує тексти.
