З досвіду роботи

З досвіду роботи

 Сьогоднішній світ дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття: техніки, що нас оточує, політики, яку проводять світові держави, цінностей, на які орієнтуються люди. Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежать її успіх та  можливості самореалізації.

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та  уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою  у власних силах людиною.

Таким чином,  зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України.

Безперечно, в умовах, коли швидко змінюється світ, людина також  повинна постійно бути готовою до оновлення, накопичення нового соціального та життєвого досвіду, що має сприяти самореалізації. Це стосується  усіх сфер життя: професійного, політичного, особистого, адже у сучасному світі люди часто змінюють професію, сферу діяльності, місце проживання тощо. Важливим чинником адаптації та успішності при цьому виступає  уміння особистості відігравати різні соціальні ролі. Ці ролі можуть бути формальними і неформальними, пов’язаними з виробничими, сімейними, суспільними, політичними, дружніми стосунками, проте,  успішність у кожній з них є запорукою загальної успішності та задоволеності людини власним життям. Таким чином, система виховання сьогодні повинна у повній мірі задовольнити потребу учня у розвитку соціальної активності, у засвоєнні нових соціальних ролей. Тоді особистість буде відкритою до нового досвіду, адаптованою до вимог і умов життя у динамічному  сучасному суспільстві.

     Педагогічною стратегією, що забезпечує формування такої риси особистості  є постійне розширення рольового простору кожного учня, включення його в різноманітні види діяльності, що створює можливості для творчої самореалізації та накопичення досвіду соціальних стосунків

Риси креативної особистості:

Відкритість новому досвіду

уміння особистості відігравати різні соціальні ролі;

·                Вибір учнями напрямків та завдань для самостійної роботи, ·                 гнучка система організації навчально-виховного процесу з урахуванням     здібностей, нахилів, побажань учнів і їх батьків, ·                 можливість реалізувати себе в обраних видах .

Внутрішня свобода

Емоційна стабільність та стресостійкість

Адекватна  самооцінка

Рефлективність

Спонтанність

Позитивне мислення

·                може бути сформоване в процесі становлення основних складових позитивної Я-концепції особистості учня: когнітивної, емоційно-оціночної та поведінкової. Воно утверджує, насамперед, цінність людини, її гідність, вміння набувати досвід, навіть через помилкові дії.

·                вміння швидко та адекватно реагувати в нестандартних ситуаціях, приймати миттєві ефективні рішення. Спонтанність  розвивається у діяльності, що вимагає творчого підходу, гнучких нестандартних рішень.

Сучасні технології навчально-виховного процесу у значній мірі побудовані на механізмах рефлексії, коли учні постійно розмірковують над питаннями: Що ми взнали сьогодні такого, чого не знали раніше? Чого ми навчилися такого, чого не вміли раніше? Що ми при цьому відчували? Що нас здивувало, порадувало на уроці? Які питанні ми задали б герою казки, автору, вченому, мандрівнику тощо?

·                Для цього учень повинен краще пізнати себе, розкрити власні можливості, оволодіти навичками оцінювати свої досягнення і невдачі, порівнювати різні способи вирішення життєвих проблем.

·                вміння  здійснювати емоційний обмін під час спілкування, ·                відчувати почуття інших, ·                допомагати їм та самому собі у складних, емоційно напружених ситуаціях.

Креативна особистість – мета освіти ХХІ ст..

  Питання  Чого навчати? та  Як навчати? , зрештою, втрачають сенс,  якщо не матимемо відповіді на світоглядне  – Навіщо  навчати? Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття. Учителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

       Процес навчання історії в школі - це складне, багатогранне, не завж­ди однозначне педагогічне явище. Цілі та завдання навчання визначають зміст історичної освіти. Від­повідно до цілей і змісту обирається оптимальна організація (техно­логія) викладання і навчання. Отже, на сучасних уроках історії учитель створює освітнє середовище для розвитку креативної особистості. Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та  уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою  у власних силах людиною.
Креативність і творчість дуже важливі для розвитку сучасної дитини. Ми вчителі маємо зараз скерувати свої сили у навчанні на ті речі, які не зможе зробити робот.Талант і технології - це я є ключ до ХХІ століття. Креативність дозволяє вирішити безліч життєвих завдань. І чим раніше людина знаходить спільну мову зі своєю уявою, тим легше йому буде долати свої труднощі. Крім того з розвитком уяви, розвиваються і здібності. Альберт Енштейн вважав. що без уяви не можна зробити відкриття. Простіше сказати - позбавте людину фантазії і прогрес зупиниться.

У своїй роботі використовую "Кубики Рорі", які допомагають вирішувати проблеми нестандартно. Суть кубиків - розповідати історії. Дитина відпрацьовує навички імпровізації та гнучкість мислення, коли поєднує обране зображення і свою відповідь. Окрім цього, індивідуальні відповіді допомагають дітям закріпити адекватну самооцінку. Адже учнів запитують, слухають та ставлять їм уточнювальні запитання. Також гра допомагає дітям подолати невпевненість у собі. Бо учні засвоюють матеріал через гру, у комфортний для них спосіб. Такі ігри також дозволяють розвивати гнучкість та вміння домовлятися. Із кожною наступною спробою зростає впевненість дітей у власних сильних сторонах. За допомогою візуальних інструментів мозок починає шукати нестандартні рішення й тренується пристосовуватися до нових умов.
Найбільша небезпека для вчителя історії – зробити свій предмет нудним! Адже історія не має сприйматися учнями як щось чорно-біле, нецікаве та неживе. А якщо використати інтернет-меми для пожвавлення звичайного уроку історії? Вони, з одного боку, можуть містити інформацію з програми, а з іншого – стимулюватимуть цікавість до історії та всього, що з нею пов’язане.

Психологи всього світу стверджують, що навіть про найсерйозніші речі треба говорити з усмішкою на вустах. А що може бути серйознішим за тисячолітню історію людства?

Саме сміх і позитивні емоції дозволять дітям розслабитися та зарядитися енергією для сприйняття матеріалу, а також запам’ятовування різних Тиглатпаласарів та Аменхотепів.Мем – це інша точка зору. Він допомагає дітям усвідомити, що є історичні факти, а є декілька їх оцінок. Існують тисячі історичних явищ і процесів, ставлення до яких не може бути однозначним. Також меми «чіпляють» своєю провокативністю та спонукають детальніше розбиратися у конкретному питанні. 

Історію творять живі люди. На уроках використовую створення учнями коміксів. що перетворює вивчення минулого на яскраву мандрівку. А цікавість, у свою чергу, може підштовхнути учнів до серйознішого та детальнішого вивчення історії. Адже зацікавившись, ми починаємо розслідувати, збирати інформацію та аналізувати її. Завдяки яскравих та влучних цитат учні вдосконалять уміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки та навчаться з різних ракурсів дивитися на життя.

В своїй роботі використовую "Хмару слів". Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) - це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати матеріал з теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації, логічному мисленню.

На уроках історії практикую інтелект-карти.Використовуючи карти знань, ми отримуємо такі можливості: поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова і образи; генерувати ідеї, аналізувати результати або події; продемонструвати концепції і діаграми; структурувати курсові роботи, реферати, доповіді; підсумовувати матеріали; організовувати взаємодію між студентами в груповій роботі або рольових іграх; ефективно структурувати і обробляти дані; мислити, використовуючи весь свій творчий та інтелектуальний потенціал.

Для роботи з історичними діячами, поняттями, протилежними за змістом, використовую прийом складання діаманти. Діаманта – це віршована форма з семи рядків, перший і останній з яких – поняття з протилежним значенням. Написання діаманти дає можливість краще

зрозуміти суть відмінностей і взаємозв'язок понять, протилежних за значенням. 1 і 7 рядки  – іменники, 2 і 6 рядки – два прикметники, 3 і 5 рядки – три дієслова, 4 рядок - два словосполучення або речення з чотирьох слів.

Застосовую також : таблицю Елвермана, кросенси, створення інстаграм-сторінок, мозковий штурм, займи позицію. кмітливий олівець, філворд і.т.д.